Кафедра дизайну і теорії мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв ініціює створення «Центру дослідження стратегій універсального дизайну», що надзвичайно потрібний з огляду на наслідки українсько-російської війни, головною метою науково-дослідницька діяльність у сфері теоретичних досліджень інклюзивності суспільства та практичного проєктування доступного середовища у суспільних групах, найперше – людей з різними формами інвалідності: сліпотою чи слабозорістю, глухотою, різними формами спінальної інвалідності чи маломобільних, аутизмом тощо – в напрямку створення умов універсального середовища а також залучення до рецепції та створення мистецтва. Дизайн розуміємо як інструментальну галузь, що здатна вирішувати питання логістики, забезпечити комунікацію між мистецькими й академічними інституціями та реципієнтами, громадськими просторами та реципієнтами і т. д.
Завдання Центру полягає в:
– організації та координуванні мультисенсорних студій науковців piзних спеціальностей, інтереси яких орієнтовані на вивчення та створення безбар’єрного універсального середовища, зокрема створення джерельної та методологічної бази з проблематики інклюзії у культурі та мистецтві, освітньому середовищі, шляхи залучення реципієнтів до співучасті;
– практичному вирішенні конкретних завдань зі створення універсального середовища, оригінал-макетів тифлографічних матеріалів, 3d моделей, ін. макетів і матеріалів, інтер’єрів та меблів для спеціалізованих реабілітаційних центрів, навчальних закладів, інституцій;
– навчально-просвітницькій місії, що може бути реалізована через створення соціальної рекламної продукції, інфографіки, навчальних ігор, ілюстрування книг для дітей та їхніх батьків, що висвітлюють питання інклюзії в сучасному світі.
Основні напрями науково-дослідницької діяльності Центру:
1) Джерелознавчий напрямок‒створення наукової джерельної бази.
2) Корекційно-інтеграційний напрям ґрунтується на визнанні відмінностей між людьми як природнього явища. Передбачає з одного боку, включення осіб із особливими потребами до навчально-освітнього середовища та, з іншого, включення здорових учасників освітнього процесу до інклюзивних відносин:
– створення безбар’єрного середовища;
– пошук відповідної матеріально-технічної та методичної бази;
– формування відповідних педагогічних кадрів і приміщень;
– адаптація навчальних програм з окремих дисциплін та практик до практичного застосування в інклюзивному просторі (проектування громадських споруд, проектування житлових приміщень, книжкова ілюстрація, спец рисунок, інше).
2) Тифлографічно-акустичний напрям передбачає:- створення тифлотеки – електронної бібліотеки рельєфних та 3-d адаптацій творів візуального, народного мистецтва, архітектури, за потреби – математичних та інших моделей, що дасть можливість до їхнього відтворення та прочитання користувачам зі сліпотою;
– створення фахових аудіо-описів та описів шрифтом Брайля;
– кладання тифлографічних каталогів музеїв, колекцій, туристичних карт, тактильних схем і планів громадських споруд тощо.
3) Культурологічний напрям завбачає:
– вивчення вразливих спільнот як особливої форми ідентичності;
– започаткування наукового дискурсу (проведення наукових конференцій, планування бакалаврських, магістерських, інших наукових робіт) про культуру та мистецтво як середовище безбар’єрного спілкування.
4) Пам’ятко-охоронний напрямок завбачає:
– проєкти з пристосування національних парків, пам’яток архітектури, історії, міського культурного середовища для безбар’єрного пізнання;
– проєкти зі створення туристичних маршрутів, аудіо-гідів, мобільних додатків для самостійного відвідування у інклюзивних групах.