Педагогічна практика аспірантів НАН України: організація, вимоги та звітність

Науково-педагогічна практика є обов’язковим компонентом освітньо-наукових програм підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії (PhD) в установах Національної академії наук України. Мета практики — формування у майбутніх науковців професійних викладацьких компетентностей, опанування сучасних методик викладання у вищій школі та набуття практичних навичок ведення навчально-виховного процесу.

Практика базується на нормах Закону України «Про вищу освіту» та Порядку підготовки здобувачів вищої освіти у наукових установах.

 

Терміни, обсяг та особливості організації

  • Коли проводиться: Відповідно до індивідуального навчального плану аспіранта, практика зазвичай припадає на 3 або 4 курс навчання.
  • Обсяг навантаження: Загальна тривалість становить від 60 до 90 годин (2–3 кредити ЄКТС), залежно від вимог конкретної освітньо-наукової програми інституту.
  • Формат навчання: Лекційні та практичні заняття можуть проводитися як в аудиторному форматі, так і з використанням дистанційних технологій (MS Teams, Zoom, Google Meet) за погодженням із керівництвом.

 

Де аспіранти НАН України проходять практику?

Оскільки інститути НАН України є передусім науково-дослідними установами, організація практики відбувається за двома основними моделями:

  1. На базі інституту: У заходах освітнього процесу для магістрантів чи стажерів, якщо наукова установа має власну ліцензовану магістратуру.
  2. На базі партнерських ЗВО: Проведення занять для студентів бакалаврського та магістерського рівнів у провідних університетах України (наприклад, КНУ ім. Тараса Шевченка, НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», НаУКМА та інших профільних закладах). Для цього між Інститутом НАН України та університетом укладається офіційний договір про співпрацю.

 

Зміст практики: пасивна та активна форми

Програма науково-педагогічної практики складається з двох ключових блоків:

Пасивна практика: Ознайомлення з роботою кафедри/відділу, вивчення досвіду провідних викладачів під час відвідування їхніх лекцій, аналіз навчальних програм та розробка методичних матеріалів до власного курсу.

Активна практика: Самостійне проведення аудиторних занять. Аспіранти залучаються до читання лекцій, проведення семінарів, керівництва лабораторними та практичними роботами, а також консультування студентів та оцінювання їхніх завдань.

 

Звітність та підбиття підсумків

Після завершення терміну практики аспірант подає до відділу аспірантури (або вченій раді інституту) пакет звітної документації. До нього входять:

  1. Договір про проведення практики (якщо вона проходила у сторонньому ЗВО).
  2. Звіт про проходження практики — детальний текстовий опис усіх виконаних видів навчально-методичної та аудиторної роботи.
  3. Щоденник практики з відмітками про виконання та підписом безпосереднього керівника.
  4. Відгук-характеристика керівника з рекомендацією щодо виставлення підсумкової оцінки.
  5. Методичні матеріали — розроблені аспірантом плани-конспекти лекцій, семінарів або тестові завдання.

Форма контролю: Залік. Результати захисту звіту затверджуються на засіданні профільного відділу чи вченої ради, що є обов’язковою умовою для успішної атестації аспіранта.

 

Покликання на сайт: https://idpnan.org/